Економічні важелі реформування галузі охорони здоров
На сьогодні медична допомога є недоступною для більшості населення України через високу вартість медичних послуг. Необхідність платити за високовартісне лікування часто ставить громадян на межу бідності. Разом із незалежністю на початку 90-х років Україна прийняла й нові "правила гри" ринкових відносин. Приватизаційні процеси охопили всі сфери життя країни. І лише лікувальні заклади залишилися у державній або комунальній власності, як і раніше фінансуючись з бюджету. Не відчула змін не тільки система фінансування, а й система функціонування медичних закладів у цілому. Змінивши напрям розвитку, держава чомусь "забула" про галузь охорони здоровя, що продовжувала рухатися заданим ще в середині минулого сторіччя курсом.
Більшість політиків і населення негаразди в галузі охорони здоровя найчастіше повязують саме з недостатністю її фінансування. Однак провідні світові експерти відзначають ще й неефективне використання існуючих ресурсів галузі. Та й вітчизняним фахівцям зрозуміло: саме нераціональне використання існуючих матеріальних та нематеріальних ресурсів призводить до постійного "голоду" системи охорони здоровя.
Галузь охорони здоровя, зокрема медична її частина, може "проковтнути" будь-яку суму грошей. Серед усіх гравців у системі завжди знайдуться задоволені та незадоволені сторони. Яскравий приклад Франції та Німеччини доводить, що, витрачаючи на медицину навіть сотні мільярдів євро щороку, держава завжди прагнутиме мінімізувати ці витрати, водночас забезпечивши необхідний для громадян рівень медичної допомоги. Саме держава покликана забезпечувати рівновагу між необмеженими потребами та обмеженими спроможностями всіх сторін у сфері охорони здоровя, іноді всупереч їхньому бажанню.
Скільки ж коштує охорона здоровя українським платникам податків? У 2000 році на фінансування галузі було виділено
4,4 млрд грн зведеного бюджету, що становить 2,6% від ВВП. У 2004 році ця сума становила вже 9,4 млрд грн, тобто 2,8% ВВП. За прогнозними розрахунками, частка ВВП у 2005 році становила теж 2,8%, хоча фактична сума коштів збільшилася до 12,2 млрд грн. У 2006 році на забезпечення функціонування галузі спрямовано 17,4 млрд грн, тобто вже 3,3% ВВП держави.
Водночас дані соціологічних опитувань свідчать, що, незважаючи на абсолютне збільшення фінансування галузі охорони здоровя, кількість незадоволених якістю медичної допомоги в Україні зростає (64% у 2000 році і понад 70% у 2004-му). А фахівці в галузі політики та економіки охорони здоровя зі свого боку стверджують, що жодна система охорони здоровя не може повноцінно, і навіть мінімально, функціонувати, якщо частка виділених на неї коштів становить менше 4% ВВП. Отже, напрошується єдиний адекватний висновок: частка коштів, які спрямовуються на охорону здоровя, є більшою за декларовану.
Як це насправді? Система, що неспроможна організувати прозоре надходження та рух достатньої частки коштів для задоволення потреб громадян (загальні податки, система страхування тощо), починає "забирати" гроші безпосередньо з наших із вами кишень. Зростає кількість тіньових доплат на медичну допомогу та надання медичних послуг. Сьогодні можна говорити про те, що понад 50% коштів в охороні здоровя перебувають у тіні. Отже, на систему ОЗ витрачається понад 6% ВВП і не менше третини зведеного бюджету України. Чи можна очікувати ще більших вливань у медицину? Найближчими роками - однозначно, ні.
Очевидно й те, що непрозоре надходження грошей у медичну галузь не сприяє її розвитку. Кошти, які офіційно не організуються в межах системи у вигляді податку чи страхового внеску, не можуть бути задекларовані як прибуток закладу чи окремого лікаря, з якого в свою чергу має бути стягнено податок. "Тіньові" кошти не беруть участі у забезпеченні сталості та достатності системи охорони здоровя.
А тепер про наявні ресурси галузі, їх використання і доступність медичної допомоги населенню. В Україні найбільша кількість лікарів - 47,2 на 10 тис. населення, тоді як в Англії цей показник - 16,2, у Канаді - 19,4, а в країнах Євросоюзу - від 30 до 34 на 10 тис. населення. Водночас на конференції з обговорення плану реформування галузі ОЗ, яка відбулася у Вінниці 28 лютого 2006 року, представники МОЗ України озвучили потребу в 16 тис. лікарях, посади яких наразі є вакантними. Цікава інформація до роздумів...
Далі. У 2006 році виділено 250 млн грн для оснащення фельдшерсько-акушерських пунктів та сільських амбулаторій. І знову виникає підозра, що ці кошти буде використано неефективно. В тому числі це відбуватиметься і через те, що під час затвердження Закону про бюджет на 2006 рік знову було відкладено введення в дію ст. 88 Бюджетного кодексу. Ще в жовтні 2004 року з ініціативи народних депутатів М.Поліщука та Б.Губського було внесено зміни в ст. 88 Бюджетного кодексу України, де зазначалося, що ФАПи та сільські амбулаторії повинні фінансуватися з районних бюджетів та перебувати у підпорядкуванні районів, а не окремих сільських чи селищних рад. В ідею статті закладено принцип розподілу ризиків, коли районний бюджет, що акумулює більший обсяг коштів, більш спроможний убезпечити лікувально-профілактичні структури фінансово, здійснювати ефективніше планування та перерозподіл коштів відповідно до потреб громад.
Неефективне використання бюджетних коштів часто згадується в контексті централізованих державних закупівель. Можна багато говорити про "ургентні" зміни в останній редакції Закону про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти, однак їхній негативний вплив на процеси в галузі охорони здоровя незаперечний. Загальний популізм, яким охоплено галузь, надмірне зростання соціальних пільг та виплат, не підкріплених відповідними доходними програмами, незнання загальних законів розвитку держави та її економічних процесів значно поглиблюють кризу вітчизняної охорони здоровя. Частка незадоволених нею зростає з кожним днем і незабаром може досягти критичної межі.
В Україні чи не найбільша кількість закладів охорони здоровя, зокрема, стаціонарів, центрів високоспеціалізованої медичної допомоги, науково-дослідних інститутів. Багато з них є одними з найбільших у світі чи, принаймні, у Європі. Тринадцять відомств надають медичну допомогу населенню незалежно одне від одного і є розпорядниками бюджетних коштів, маючи змогу також отримувати додаткове фінансування з інших джерел, у тому числі й за рахунок "тіньових" коштів (із наших кишень).
Ми не ставимо за мету проаналізувати використання коштів на охорону здоровя різними відомствами, подібний аналіз не здійснюється і органами державної влади. Але можна стверджувати напевно: третину всіх коштів, призначених для охорони здоровя, використовують у межах 13 інших відомств, окрім Міністерства охорони здоровя. Чи може МОЗ, яке визнано відповідальним за стан організації надання медичної допомоги в Україні, реально здійснювати координацію, адекватне планування та використання ресурсів за умов, коли воно не спроможне контролювати одну третину ресурсів у системі?
Цікавими є дані стосовно розміру частки коштів на охорону здоровя з місцевих бюджетів. У трійці лідерів за витратами (з розрахунку на 1 мешканця) м. Київ - 335 грн, Запорізька обл. - 264,16 грн, Житомирська обл. - 263,98 грн. Серед аутсайдерів (за тими самими показниками) - Дніпропетровська - 175,0 грн, Вінницька - 184,64 грн, Луганська - 205,76 грн, Харківська - 207,1 грн, області. Дуже яскравим є приклад м. Іллічівська, що на Одещині, де витрати місцевої влади на охорону здоровя своїх мешканців становлять аж 0 грн на одну особу! Цікаво й те, що бідніша за економічними показниками Житомирщина виділяє на охорону здоровя більше коштів, аніж промисловий Схід та Південь.
За показником залучення позабюджетних коштів із розрахунку на одного мешканця лідирують
м. Київ, АР Крим, Київська, Волинська, Житомирська області. Дніпропетровська, Хмельницька, Львівська та Закарпатська області замикають таблицю "прозорого" дофінансування галузі.
Відомим у середовищі медиків є показник потужності закладів, що вимірюється кількістю ліжок та лікарів. У Житомирській області кількість їх є найменшою і становить 75,3 на 10 тис. населення. Для порівняння: в Дніпропетровській - 98,0, у Луганській - 98,1. "Найпотужніша" в цьому плані область - Чернігівська, кількість ліжок там становить 107 на 10 тис. населення. Однак саме в Житомирській області найменше скарг на обсяг та якість медичної допомоги, та й показники здоровя там значно вищі.
Політики повинні зрозуміти, що необхідно змінити філософію фінансування галузі - фінансувати пацієнта (профілактичні заходи лікування) та створити умови для роботи медиків та їх мотивацію ефективно працювати на збереження та підтримку здоровя населення. На сьогодні ж кошти виділяються на утримання галузі ОЗ: у загальній структурі видатків - 80% для утримання медперсоналу.
Про своєчасність таких змін говорив у своєму виступі на останній колегії МОЗ Премєр-міністр України Юрій Єхануров, який наголосив на необхідності чіткого визначення терміну "медична допомога", який би став методологічною основою для розробки методики її економічного та правового визначення, закріпленого законодавчо. Юрій Єхануров зазначив, що повинен існувати державний стандарт кожного виду медичної допомоги, а також встановлений її мінімум, який надається за бюджетні кошти з обовязковим визначенням оптимального обсягу трудових ресурсів.
Дані ВООЗ свідчать: у 90% випадків звернень медичну допомогу можуть забезпечити сімейні лікарі, підготовлені на засадах загальної практики. Водночас амбулаторія сімейного лікаря обходиться вдвічі дешевше за дільничну лікарню на відповідну кількість населення. Сьогодні в Україні сімейними лікарями є близько 4% медиків, тоді як в країнах ЄС - 40-70% лікарів загальної практики. Не менш як 40-60% своєї роботи сімейні лікарі відводять профілактиці захворювання. Для порівняння: дільничний лікар витрачає на профілактику близько 5% свого часу. Досвідом переважної більшості країн, від найбагатших до найбідніших, доведено, що профілактика захворювань у десятки-сотні разів дешевша, ніж їх лікування.
Стаціонари в Україні виконують функцію не тільки лікувального закладу, але й закладу соціального утримання - 30-40% хворих перебувають у багатьох стаціонарах не за клінічними, а за соціальними показаннями. Ось і виходить, що "працює" ліжко, за це отримує зарплату лікар, сплачуються рахунки за електроенергію, воду, газ. А для організації лікувального процесу пацієнтів залишається 5-10% коштів лікарні. В Україні зацікавлені у наявності хворих: більше хворих - більше лікарів. За прикладом ходити не треба: найбільша захворюваність - у м. Києві, де й найбільша кількість лікарів.
У нашій країні відсутні лікарі, які були б зацікавлені у здоровї людей. Таким лікарем може бути лише сімейний лікар - менеджер з охорони здоровя сімї. Але він повинен мати мотивацію, працювати саме на збереження здоровя. Він має бути фондорозпорядником коштів, що виділяються йому за подушним принципом. Відтак у нього буде більше здорових пацієнтів, менше роботи і більше грошей. Він визначає і шлях лікування свого пацієнта у спеціалістів вузького профілю, зарплата яких має залежати від обсягів якісно наданої допомоги.
Отже, в медицині необхідно застосовувати економічні важелі:
l По-перше, розділити замовника медичних послуг та їх виконавця - таким чином виникне своєрідний трикутник - замовник (держава), виконавець (заклад, лікар) і пацієнт.
l Підготувати достатню кількість лікарів загальної практики - в них є нагальна потреба.
l Виділити функції закладів охорони здоровя І, ІІ, ІІІ рівня та високотехнологічних спеціалізованих закладів, центрів, інститутів, чітко визначити їхню роль у наданні послуг охорони здоровя.
l Заклади охорони здоровя I та II рівнів (лікарі загальної - сімейної практики і ЦРЛ) фінансуються з районного бюджету, заклади III рівня - з обласного бюджету, IV рівня - з державного бюджету.
l Чітко виписати показання до шпиталізації та надання медичної допомоги в закладах різних рівнів.
l Визначити єдиний принцип розрахунку тарифів вартості медичної допомоги та медичних послуг для всіх закладів.
l Провести акредитацію та атестацію закладів охорони здоровя із визначенням їхніх функцій відповідно до їх можливостей.
На практиці замовник (держава, яку представляють відділи ОЗ різних рівнів) відповідно до тарифів закуповуватиме певний обсяг медичної допомоги у надавача, який здатен такий обсяг забезпечити. Особливістю такого підходу є те, що в принципі не важливо, в чиєму саме підпорядкуванні перебуває заклад. Держава або місцева громада змушені будуть контролювати ефективність використання власних коштів.
Для поліпшення ефективності функціонування закладів ОЗ їм необхідно надати статус самостійних неприбуткових державних (комунальних) установ (підприємств), які отримують кошти відповідно до обсягу замовлення за принципом глобального, а не постатейного, як сьогодні, бюджету.
Держава повинна визначити базовий гарантований рівень медичної допомоги. Громадяни повинні знати, за що, скільки і яким шляхом вони мають доплачувати за отримання медичної допомоги. Таким чином забезпечується контроль з боку громадян. Базовий гарантований рівень медичної допомоги має змінюватися щороку відповідно до можливостей бюджету, структури захворюваності тощо.
Зрештою, хоч би якого напряму змін ми торкалися, всі вони сьогодні зводяться до єдино можливого шляху: змін правил гри в галузі. Адже ні побудова нових центрів, ні збільшення кількості лікарів чи ліжок не поліпшать здоровя населення України. Потрібна реструктуризація та зміна принципів фінансування системи охорони здоровя.
forinsurer.com
Страхование медицинских услуг 27-06-2006
Украинские страховые компании еще не доросли до обязательного медицинского страхования 18-07-2008 Страхование медицинских услуг
Игорь Яковенко, Заместитель министра здравоохранения Украины-Последние полгода вы вплотную занимаетесь созданием концепции обязательного медицинского страхования (ОМС). Она уже готова? - Концепция-то готова. Но к внедрению ОМС не готова медицина. Без реформирования системы здравоохранения, если мы и введем обязательное медицинское страхование, то вскоре сами его и отменим. Такие прецеденты были в других странах. Для начала медицинские учреждения ...
СМК «Веста» (РФ) заключила договор обязательного медицинского страхования 5 тыс. работников ОАО «Третий парк» 28-05-2008 Страхование медицинских услуг
Страховая медицинская компания «Веста» (РФ) заключила договор обязательного медицинского страхования (ОМС) работников ОАО «Третий парк» (Санкт-Петербург). Застраховано порядка 5000 человек. Транспортное предприятие, основанное в 1960 году как Автохозяйство легковых автомобилей №2, к началу XXI стало самым крупным негосударственным перевозчиком Санкт-Петербурга, с 1992 года компания называется ОАО «Третий парк». В настоящее время ОАО «Третий парк»...
Совет. Как уберечься от гриппа 27-03-2008 Страхование медицинских услуг
Наступает осень, а это значит, что на подходе традиционный подъем вирусных заболеваний. Чаще всего мы болеем ОРВИ или гриппом. Что делать, чтобы не попасть в число несчастных, лежащих дома с высокой температурой и головной болью? Можно ли уберечься от этих неприятных болезней?Специалисты утверждают: можно! Можно ли уберечься от простуды и гриппа?Но этим делом нужно заниматься специально, то есть, проводить профилактику. Она делится на с...
Опрос. Россияне и страховое мошенничество 27-03-2008 Страхование медицинских услуг
"Национальное Агентство Финансовых Исследований" (НАФИ) по заказу Комитета по противодействию страховому мошенничеству Всероссийского союза страховщиков при поддержке Страховой Группы "Межрегионгарант" провело исследование отношения россиян к страховому мошенничеству. Растёт доля россиян, допускающих возможность обмана страховой компанииИсследование проводилось в сентябре 2007 года по всей России. В опросе принимали участие 1600 человек по об...
Профи. Как спастись от стресса? 27-03-2008 Страхование медицинских услуг
Тренинги по стрессменеджменту стабильно входят в ТОП-10 самых востребованных. Большинство из них представляют собой некий микс, собранный автором тренинга на основе его предпочтений и личного практического опыта. А поскольку и тот, и другой у разных специалистов разные, то, идя на тренинг по управлению стрессом, редко можно угадать, с чем придётся столкнуться: с техниками релаксации или визуализациями, телесной работой, когнитивной или ещё какой-...
Совет. Стоит ли принимать витамины весной 27-03-2008 Страхование медицинских услуг
Прием витаминов и минералов в России становится с каждым годом все более популярным. Особенно весной, когда большинство наших соотечественников "озабочено" проблемой авитаминоза. Но всегда ли употребление витаминов необходимо и безопасно? Кому они жизненно необходимы, а кому, наоборот, противопоказаны?Не стоит самостоятельно назначать себе витаминыПервым делом необходимо разобраться, что же такое витамины.В упрощенном виде можно дать их сле...
Голкипер мадридского "Реала" Икер Касильяс Фернандес застрахует свои "вратарские руки" 29-09-2007 Страхование медицинских услуг
Договор страхования с голкипером мадридского "Реала" Икером Касильясом Фернандесом будет подписан в ближайшее время. Страховой полис покрывает травмы рук, которые вратарь может получить, как на поле, так и вне его. Финансовые условия соглашения не разглашаются.Несмотря на то, что по футбольным меркам вратарь Икер Касильяс (прозвище: El galáctico de Móstoles, Икерман) еще совсем молод, он уже успел заявить о себе на европейской арене. Иг...
|
О проекте 
